Польська мова – загальна інформація як про предмет

     Польська мова – офіційна мова у Польщі. Належить вона до гілки слов’янських мов та, за результатами досліджень, в десятку найскладніших мов до вивчення. Однак усе є відносним, і дане дослідження також. 

     Слов’янська мовна група поділена на три гілки: східна (українська, білоруська, російська); західна (польська, чеська, словацька) та південна (сербська, болгарська, хорватська). Слов’янські мови походять від спільної прамови, відтак їх лексика значною мірою подібна, а отже мова йде про легше вивчення мов носіями однієї мовної підгрупи.

     Якщо ж говорити про спорідненість польської мови з українською, то джерела досліджень дають близько 70 % у подібності лексичного складу таких, а отже дана схожість однозначно полегшує процес вивчення. 

     Варто також виділити чинник діалекту. У польській мові їх є три найбільших: великопольський (притаманний Заходу), малопольський (південь та південний схід), мазовецький (розмовляють по всій центральній та східній частині країни). Мовознавці з любов’ю відгукуються про мовлення, де присутній діалект, адже вважають таку мову «живою».

    Жителям Західної України безумовно польська є дуже інтуїтивною до розуміння. Чимало можна зустріти галичан, які ніколи не вивчали польської, однак гостей поляків завжди в загальному зрозуміють, хіба що відповісти буде складно.        Зумовлено це також і історичними фактами. Відтак тепер галичани мають чимало запозичених польських слів та фразеологізмів у щоденному вжитку, іноді про це і не підозрюючи. Рівно ж і в польській мові збереглося безліч запозичень від нас, мови сусіда.

  Вивчення польської мови буде корисним для абітурієнтів, які цікавляться такими сферами, як навчання в Польщі після 9 класу (https://polcentrum.com/navchannia/) та навчання в Польщі після 11 класу.

    У світовому мовному рейтингу польська у статусі найскладнішої для вивчення є тому, що має непростий правопис, складну вимову та граматику, у якій більше винятків, аніж правил. 

    Ця мова насичена великою кількістю свистячих та шиплячих звуків; останні відрізняються теж м’якістю і твердістю. Той самий звук часто має різне вираження на письмі. 

    Алфавіт у польській  – латина. Проте він насичений літерами, що існують лише у даній мові, а прочитання звуків часто змінюється, залежно від того, яка літера стоїть поряд.

    Друзі! Маєте бажання вивчати польську мову? Ласкаво запрошуємо в наш Культурно-Освітній Центр "БІЛИЙ ОРЕЛ"!