Перед працевлаштуванням у Польщі існують певні обов’язкові кроки. Проте, погодивши всі умови, рано чи пізно настає перший робочий день. Для багатьох він стає стресовим: працівник може розгубитися або засмутитися, але існують ключові юридичні моменти, які потрібно з’ясувати відразу, щоб уникнути порушень закону.
Що саме слід уточнити і які дії виконати в перший робочий день у Польщі? А що можна відкласти, але все одно варто зробити на початковому етапі? Відповіді на ці питання детально розглянуті нижче.
Які договори стосуються цих питань?
Ця інформація стосується насамперед трудових договорів, однак частина аспектів також актуальна для цивільно-правових контрактів. Подана нижче інформація за замовчуванням застосовується до всіх типів контрактів, а у разі відмінностей це буде зазначено окремо.
Ще один важливий момент полягає в тому, що більшість описаних дій слід виконати в перший день, якщо вони не були проведені до початку роботи. Тому завжди варто перевіряти наявність кожного пункту та переходити до наступного лише після його виконання.
Підписання договору
Відповідно до положень Кодексу праці, працівник повинен отримати письмове підтвердження умов, узгоджених до початку роботи. Якщо такого підтвердження немає, роботодавець ризикує штрафом, а робота працівника вважається незаконною.
Згідно з постановою Верховного суду Польщі від 9 грудня 1999 р. (sygn. akt I PKN 432/99), працевлаштування не обов’язково має відбуватися у формі трудових відносин і може здійснюватися на підставі цивільно-правових договорів, таких як умова злецення або умова о дзело.
Важливо враховувати, що відповідно до статті 22 Кодексу праці трудовий договір (умова о праце) обов’язково підписується і не може бути замінений цивільно-правовим контрактом, якщо йдеться про роботу за винагороду під контролем роботодавця, а також у визначеному ним місці і часі. Навіть якщо в документах зазначено умову злецення чи о дзело, за таких умов вона матиме юридичну силу повноцінного трудового договору, незалежно від назви.
Медичні огляди
Перед тим як приступити до виконання обов’язків, працівник повинен пройти медичний огляд. Це підтверджує, що його стан здоров’я дозволяє виконувати завдання, передбачені договором.
Працювати дозволяється лише після отримання відповідного допуску. Медичний огляд можна пройти раніше, ще до підписання контракту, але його результат має бути готовий до початку виконання обов’язків.
В окремих випадках приймається медична довідка від попереднього роботодавця, якщо з моменту закінчення попередньої роботи минуло менше 30 днів, довідка є дійсною та умови праці відповідали майбутнім обов’язкам, а робота не є особливо небезпечною.
Принциповий момент: обов’язковий медичний огляд стосується лише умови о праце. Для цивільно-правових контрактів такого обов’язку немає, проте вимога забезпечення безпечних умов праці поширюється на всі типи договорів (стаття 304 k.p.). Тобто, якщо робота є специфічною або небезпечною, медичний огляд потрібен і для цивільно-правових угод.
Яку інформацію має отримати працівник у перший тиждень
Згідно з §3 статті 29 Кодексу праці, працівник повинен отримати ключову інформацію про своє працевлаштування протягом семи днів після початку роботи. Хоча це в першу чергу стосується трудових договорів, за домовленістю сторін подібні правила можуть застосовуватися й до цивільно-правових контрактів.
За законом роботодавець зобов’язаний надати працівникові відомості про норму робочого часу на день і на тиждень, дату виплати заробітної плати, кількість днів відпустки, тривалість періоду повідомлення про звільнення, правила надання перерв, тривалість щоденного та щотижневого відпочинку, порядок оплати понаднормових годин, умови переходу між змінами, можливість переведення на інші місця роботи, всі складові винагороди та додаткові пільги, процедуру припинення трудових відносин, право на навчання та політику роботодавця у цій сфері, а також способи підтвердження присутності на роботі та обґрунтування відсутності.
Норма робочого часу
Трудовий кодекс прямо визначає базову норму робочого часу. Згідно з §1 статті 129 Кодексу праці, тривалість робочого дня не може перевищувати 8 годин, а середньотижнева норма при п’ятиденному робочому тижні не перевищує 40 годин у розрахунковому періоді. Роботодавець також повинен повідомити працівника про години нічної роботи, якщо вони передбачені.
Дата виплати зарплати
Роботодавець має уточнити періодичність та точну дату виплати заробітної плати. Виплата за роботу у певному місяці повинна відбутися не пізніше 10 числа наступного місяця, і це має бути конкретний день.
Якщо встановлений день виплати припадає на вихідний, заробітну плату необхідно виплатити останнього робочого дня перед ним. За замовчуванням оплата здійснюється на вказаний банківський рахунок; готівкою – лише за бажанням працівника.
Відпустка
Після укладення трудового договору працівник отримує право на відпустку. У перший день йому необхідно надати документи про освіту та підтвердження попереднього трудового стажу, який впливає на тривалість відпустки.
Річна відпустка становить 20 днів для працівників зі стажем менше 10 років і 26 днів – при стажі понад 10 років. Якщо працевлаштування відбулося на неповний рік, тривалість відпустки визначається пропорційно фактичному часу роботи, а неповний день завжди округляється в більшу сторону. Для неповної зайнятості відпустка встановлюється пропорційно повній зайнятості.
Період повідомлення про звільнення
Ще одна важлива інформація для першого тижня – тривалість повідомлення про звільнення, яка залежить від виду договору та його строку.
Для строкових і безстрокових договорів вона становить: два тижні, якщо працівник пропрацював менше шести місяців; один місяць – при стажі від шести місяців до трьох років; три місяці – при стажі понад три роки.
Для трудового договору на випробувальний термін період повідомлення залежить від тривалості випробування: три робочі дні для терміну до двох тижнів, один тиждень – при терміні понад два тижні, два тижні – при випробуванні три місяці.
Для цивільно-правових контрактів терміни повідомлення про розірвання договору можуть бути відсутні, якщо це не передбачено текстом угоди.
Перерви під час роботи
Згідно з Кодексом праці, працівник, чий робочий день триває шість і більше годин, має право на перерву мінімум 15 хвилин, яка включається в робочий час і оплачується. При восьмигодинному робочому дні роботодавець може встановити додаткові перерви, наприклад обідню на 30 хвилин, яка вже не оплачується і не входить до робочого часу, якщо інше не визначено внутрішніми правилами компанії.
Тривалість щоденного та щотижневого відпочинку
Законодавство гарантує працівнику право на відпочинок: щоденний – не менше 11 годин підряд, щотижневий – не менше 35 годин. Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з графіком, який враховує ці мінімальні норми.
Оплата понаднормової роботи
Понаднормова робота – це понад 8 годин на день або 40 годин на тиждень. Вона допускається лише у виняткових випадках, наприклад аварійних ситуаціях або особливих потреб роботодавця. Річний ліміт понаднормових годин – 150, але може збільшуватися до 416 за наявності внутрішніх правил.
Компенсація понаднормових виплачується у вигляді надбавки 50% до зарплати за роботу у будні дні і 100% за нічну, недільну або святкову роботу, або працівник може отримати відгул у рівному або подвійному обсязі, залежно від ініціатора заміни грошей відпочинком.
Порядок переходу між змінами
При змінному режимі роботи роботодавець повинен заздалегідь надати графік і правила переходу між змінами, враховуючи право на 11-годинний щоденний відпочинок.
У деяких галузях допускається «швидкий» перехід між змінами, але роботодавець зобов’язаний компенсувати можливі незручності або понаднормову роботу. Працівник має бути проінформований про порядок переходу з ранкової зміни на вечірню чи нічну і час, відведений на цей процес.
Переведення між місцями роботи
Якщо працівник повинен виконувати обов’язки у різних локаціях (об’єктах, містах, філіях), роботодавець має повідомити про це протягом перших семи днів роботи.
Таке переведення можливе лише за умовами договору або внутрішніх правил компанії. При переміщенні працівникові належить компенсація витрат на проїзд за встановленими правилами, при цьому приватні роботодавці не можуть встановлювати нижчі ставки, ніж у бюджетній сфері.
Компоненти винагороди та додаткові пільги
Окрім основної заробітної плати, працівник має право на різні надбавки та премії, які можуть не бути безпосередньо зазначені в трудовому договорі, але передбачені законодавством або внутрішніми правилами компанії.
Роботодавець зобов’язаний протягом першого тижня роботи надати повну інформацію про всі складові винагороди та можливі додаткові пільги, які працівник може отримати.
Процедура припинення трудових відносин
Новий працівник повинен знати правила розірвання трудового договору, включаючи строки повідомлення про звільнення. Важливо розуміти, що у разі спору працівник має право звернутися до суду з трудових питань протягом семи днів після отримання повідомлення про розірвання договору, якщо він не згоден із причинами звільнення, або протягом загального строку позовної давності, який становить три роки.
Право на навчання та політика роботодавця
Працівник має право на підвищення кваліфікації та професійне навчання. Роботодавець зобов’язаний протягом першого тижня повідомити про політику компанії у цій сфері.
Залежно від внутрішніх правил компанії, роботодавець може повністю або частково оплачувати навчання, надавати навчальні відпустки або організовувати тренінги за свій рахунок.
Підтвердження присутності та пояснення відсутності
Працівникові важливо знати, як підтверджувати свою присутність на роботі. Це може бути списки, графіки, табелі відвідуваності, повідомлення безпосередньому керівнику або фіксація у цифровій системі обліку робочого часу.
Також слід бути поінформованим про процедуру повідомлення про відсутність, наприклад, у разі хвороби.
Ці правила можуть стосуватися і цивільно-правових контрактів. Хоча роботодавець за такими договорами може не мати обов’язку оповіщати, якщо це не прописано в тексті, працівникові варто уточнити ці параметри заздалегідь.
Не можна розпочинати роботу без підписаного договору. Для умови про працю обов’язкові проходження медкомісії та інструктажу з охорони праці та техніки безпеки. Існує перелік ключової інформації, яку роботодавець має надати протягом перших семи днів.
Початок роботи на новому місці часто супроводжується стресом, але важливо заздалегідь подбати про юридичну та організаційну безпеку: переконатися, що працівник отримав усю необхідну інформацію про умови праці, оплату, відпустку, порядок повідомлень та права на навчання. Це допомагає уникнути проблем у майбутньому і почати роботу з чітким розумінням своїх обов’язків та прав.
Щоб отримати повну інформацію про умови вступу до польських навчальних закладів, зв’яжіться з нами за телефоном, зазначеним на сайті, або через наші сторінки в соціальних мережах.
Навчання в Польщі після 9 класу Навчання в Польщі після 11 класу Онлайн курси польської мови
