Понад два роки повномасштабної війни докорінно змінили ставлення українців до повернення додому. Якщо у 2022 році 74% опитаних громадян України планували повернутись після завершення бойових дій, то зараз таких — лише 43%. Ці цифри, за даними Центру економічної стратегії, які цитує The Economist, демонструють глибокий злам у настроях української діаспори. Причини — не лише затяжна війна, а й нові можливості за кордоном.
Чи планують українці повертатися додому?
Основні чинники, які стримують українців від повернення: відсутність чітких перспектив у країні, невизначеність із термінами завершення війни, а також страх перед розширенням зони бойових дій. Особливо помітна зміна настроїв серед жінок, які становлять більшість біженців. Спершу вважалося, що вони швидко повернуться, щойно стане безпечно. Проте тепер експерти припускають, що навіть скасування воєнного стану може спровокувати нову хвилю еміграції, особливо серед чоловіків, яким досі не дозволяли виїзд.
Життя та робота в Польщі
У центрах допомоги біженцям у Кракові українці сьогодні цікавляться не тимчасовим житлом чи працевлаштуванням, а постійним проживанням та набуттям громадянства. Курси польської мови переповнені — на одне місце претендують до 16 осіб. Понад 67% українців у Польщі вже працюють або активно шукають роботу. Польський уряд готує заміну тимчасового захисту на трирічні дозволи на проживання. За оцінками, на них можуть претендувати понад мільйон українських біженців.
Вплив українців на польську економіку
Масова трудова міграція українців стала драйвером зростання економіки Польщі. За даними Bank Gospodarstwa Krajowego, у 2021–2023 роках українська міграція сприяла щорічному зростанню ВВП Польщі на 0,5–2,4%. В умовах низького рівня безробіття та старіння населення це стало рятівним колом для польського ринку праці. Водночас, соціальні настрої в суспільстві змінюються — держава вже обмежує частину пільг для безробітних біженців.
Рівень доходів та витрат
Українці в Польщі переважно отримують від 3 до 4 тисяч злотих нетто на місяць (35% респондентів), тоді як 17% заробляють 4–5 тисяч, а лише 2% — понад 6 тисяч злотих. Цікаво, що 12% погоджуються працювати навіть за ставками нижче мінімальної зарплати.
Щодо витрат, кожен третій українець витрачає в Польщі лише 200–500 злотих на місяць — завдяки тому, що роботодавці забезпечують житло (66%), харчування (41%), інтернет (37%) та транспорт (35%). Примітно, що жінки в Польщі живуть ощадливіше: 46% з них витрачають максимум 500 злотих на місяць, тоді як серед чоловіків таких 41%.
Грошові перекази та фінансові пріоритети
Попри очікування, не всі українці надсилають гроші додому. 55% узагалі не роблять міжнародних переказів, серед них — 60% жінок. Ті, хто все ж допомагає родинам в Україні, переказують різні суми: 13% — від 1000 до 2000 злотих на місяць, 12% — понад 2000 злотих, 8% — до 500 злотих.
Намір залишитися в Польщі
Постійне проживання в Польщі планують лише 6% опитаних українців — менше, ніж торік. Це свідчить про сильну емоційну прив’язаність до України, навіть попри війну. Роботодавці в Польщі, однак, занепокоєні: якщо ситуація в Україні стабілізується, багато працівників можуть повернутися додому, а дефіцит кадрів знову загостриться.
Водночас спостерігається зростання зацікавленості у купівлі житла: за даними GetHome, ще у 2021 році українці придбали понад 10 000 квартир у Польщі. Згідно з опитуванням Personnel Service, 6% українців нині розглядають можливість придбання нерухомості, переважно це молодь віком 18–34 років.
Куди ще хочуть емігрувати українці?
Крім Польщі, українці розглядають США та Канаду — ці напрямки обирає кожен п’ятий. Далі йдуть Німеччина (16%), Велика Британія (11%), Скандинавські країни (7%), Чехія (5%), Нідерланди й Бельгія (5%).
Висновок:
Українці адаптуються до життя за кордоном швидше, ніж очікувалося. Польща стала не лише тимчасовим прихистком, а й місцем, де багато хто починає нову сторінку життя. Втім, емоційний зв’язок із Батьківщиною залишається сильним.
Як довго триватиме це балансування між двома світами — покаже час.
