Статус тимчасового захисту може оформити більшість громадян України в Польщі. Однак через зміни, що відбулися в українському законодавстві, а саме через неможливість для деяких категорій осіб оформити закордонні паспорти за кордоном, дедалі більше українців цікавляться питаннями отримання міжнародного захисту (статусу біженця або додаткового захисту).
Чи є особливі умови отримання міжнародного захисту в Польщі для українців?
Почнемо з поганих новин. Наразі немає жодних законодавчих відмінностей або особливостей для отримання статусу біженця або додаткового захисту громадянами України. Вони можуть претендувати на зазначені статуси на загальних підставах.
З іншого боку - немає і заборон на надання українцям додаткового захисту або статусу біженця, якщо вони відповідають умовам.
Коротко про міжнародний захист у Польщі
Оскільки особливих правил наразі не існує, ми не будемо детально описувати умови та способи отримання міжнародного захисту, бо для цього є окремий матеріал. Коли (і якщо) ситуація зміниться, цю статтю буде актуалізовано, і саме тут можна буде прочитати про всі нововведення. Проте коротко нагадаємо, що міжнародний захист - це узагальнювальний термін, що включає в себе два типи захисту:
- статус біженця;
- статус додаткового захисту.
Не варто плутати їх із тимчасовим захистом, який зараз спеціально запущено для українців і прирівняних до них іноземців. У цих статусів різні правила отримання, і різні права та обов'язки після надання.
Крім цього, міжнародний захист (будь-який його тип) дає право на оформлення т.зв. польського проїзного документа іноземця (паспорта іноземця), який може замінити собою закордонний паспорт, якщо немає можливості отримати його на батьківщині. Саме це і приваблює в цих статусах тих українців, які не можуть оформити документи на батьківщині.
Чи видають українцям зараз додатковий захист і статус біженця?
Оскільки заборони на розгляд питання не існує, деякі громадяни України вже намагаються оформити один із цих статусів міжнародного захисту. За офіційною статистикою на кінець березня 2024 року (за перший квартал) кількість заяв зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Більшість заяв подали громадяни таких країн (тут і далі дані заокруглено, вказано три верхні рядки топів):
Україна - 1 200 осіб.
Республіка Білорусь - 1 000 осіб.
Росія - 300 осіб.
За той самий період міжнародний захист отримали (заяву було розглянуто і винесено позитивне рішення):
- 670 білорусам;
- 410 українцям;
- 50 росіянам.
Відмови отримали:
- росіяни - 170 осіб;
- білоруси - 30 осіб;
- громадяни Єгипту - 30 осіб.
Дані щодо українців у цій категорії не повідомляють, але вказано три громадянства з максимальним числом відмов, тобто громадяни України отримали однозначно менше ніж 30 відмов.
Крім цього справи були припинені:
Громадянам РФ - 160 осіб.
Громадянам Таджикистану - 40 осіб.
Громадянам України - 25 осіб.
Припинення справ найчастіше пов'язане з виїздом заявника з Польщі.
Про що говорить ця статистика?
Українці подають заяви на міжнародний захист і отримують статуси (410 осіб із 1 200, які подали заяву, можливо, включно з тими, хто подавався до 2024 року).
Багато хто ще перебуває в процесі розгляду, тобто їхній статус до кінця не визначений. Припустимо свідомо більшу кількість відмов - 30. Отже, за грубим підрахунком, у розгляді перебуває 1 200 - 410 - 30 - 25 = 735 заяв, що чимало відносно кількості тих, хто подав.
Якщо розглядати ~30 відмов на 410 позитивних рішень, то відмов виходить трохи більше ніж 7%, що для такого питання не так і багато.
При цьому в абсолютних цифрах кількість претендентів зовсім невелика: 1 200 заяв на тлі 800 - 900 тисяч українців у Польщі (за різною методикою розрахунку) - це 0,1% - 0,2% від загального числа. Якщо кількість заяв різко збільшиться, можуть змінитися і ці параметри.
Чи варто українцям подавати заяви на міжнародний захист у Польщі?
Питання на цей момент дуже непросте. Однозначних даних немає, і чи будуть вони найближчим часом - невідомо.
Є тільки усні запевнення представників польського уряду, що в поправках до Спецзакону буде враховано становище, що склалося з паспортами у деяких громадян України. Як враховано? Коли? Для яких категорій українців? Інформації поки що немає.
Нагадаємо, що, окрім іншого, іноземцю надається міжнародний захист (у формі статусу біженця або додаткового захисту), якщо йому/їй загрожує небезпека переслідування або реальний ризик втрати життя чи здоров'я в країні походження. Тобто з формального погляду, ця норма виконується, і навряд чи хтось зможе стверджувати відсутність загроз.
Однак доведення наявності ризиків для статусу біженця або додаткового захисту завжди було складним процесом, і за відсутності документального підтвердження нерідко зводиться до суб'єктивної оцінки польським чиновником слів заявника.
Висновок
Наразі немає особливих умов для отримання міжнародного захисту українцями. На загальних підставах вони можуть претендувати на статус біженця або додатковий захист. Однак за можливості ми рекомендуємо не поспішати з таким кроком, а зачекати на зміни норм законодавства Польщі, в надії на ухвалення більш зручних рішень.
Щойно ситуація проясниться, цей матеріал буде оновлено.
