Штучний інтелект, який стрімко входить у всі сфери життя, не міг не вплинути на школи та університети. Учні масово використовують генеративні моделі для підготовки до занять, написання рефератів, лабораторних, курсових і дипломних робіт. Батьки та викладачі дедалі частіше висловлюють занепокоєння, що постійне використання ШІ веде до зниження когнітивних навичок, послаблює самостійність мислення і формує залежність від алгоритмічних підказок. При цьому питання ШІ і навчання має не лише практичні, а й юридичні нюанси.

Чи можна використовувати ШІ при написанні лабораторних, курсових, дипломних робіт? Де проходить межа між допустимою допомогою і нечесністю? Які наслідки можуть бути для учня і викладача? Про все це — у цьому матеріалі.

⚠️ Матеріал підготовлено в інформаційних цілях. Юридичні висновки ґрунтуються на положеннях Rozporządzenia Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) 2024/1689 (Регламент про штучний інтелект, AI Act), польського Ustawy o systemach sztucznej inteligencji (Закону РП про системи штучного інтелекту) та загальних норм RODO. Практичні поради відображають думки експертів у сфері освітнього права і не є юридично обов'язковими. Конкретні ситуації можуть потребувати індивідуального аналізу з урахуванням внутрішніх регламентів навчального закладу.

Що таке генеративний штучний інтелект в освіті

Генеративний штучний інтелект (польськ. generatywna sztuczna inteligencja, GenAI) — це технологія, яка на основі введених користувачем команд створює нові тексти, зображення, код чи інший контент. В освітньому середовищі найчастіше використовуються універсальні чат-боти та спеціалізовані застосунки.

До найпоширеніших інструментів належать:

• ChatGPT, Copilot, Gemini, Claude — генерація текстів, планів, конспектів;
• Canva AI, Genial.ly — створення візуальних навчальних матеріалів;
• Kahoot! — інтерактивні завдання й перевірочні вправи (функція генеративного ШІ в обмеженому форматі або відсутня);
• спеціалізовані системи перевірки письмових робіт і аналізу тексту.

Важливо розрізняти допоміжне використання ШІ та системи, які ухвалюють рішення, що впливають на оцінку чи освітню траєкторію учня. Другий випадок підпадає під суворіші вимоги AI Act.

Правова база: AI Act і польський закон про системи штучного інтелекту

Основним нормативним актом є AI Act, тобто Rozporządzenie Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) 2024/1689. Цей регламент діє на території Польщі напряму, без потреби імплементації в національне законодавство.

Додатково з 2026 року діє Ustawa o systemach sztucznej inteligencji. Вона створює національну систему нагляду за дотриманням AI Act, визначає органи контролю та правила накладення адміністративних штрафів.

Для навчальних закладів принципово важливо таке:

• AI Act не замінює RODO (Загальний регламент про захист персональних даних). При обробці даних учнів і викладачів за допомогою ШІ продовжують діяти всі обов'язки, передбачені законодавством про захист персональних даних.
• Частина норм AI Act набула чинності 2 лютого 2025 року, включно із забороною особливо небезпечних практик і вимогою AI literacy (компетенцій у сфері штучного інтелекту).
• Положення про системи високого ризику (systemy wysokiego ryzyka — інструменти, що впливають на оцінювання, доступ до освіти чи освітню траєкторію) почнуть застосовуватися з 2 грудня 2027 року, але вже зараз школи і виші мають враховувати їх при закупівлі та впровадженні інструментів.

AI Act не забороняє використовувати штучний інтелект в освіті. Заборона стосується лише конкретних небезпечних практик. Звичайна допомога в підготовці конспекту не створює автоматично правових ризиків, якщо не обробляються персональні дані і не зачіпається оцінювання.

Що дозволено учням при використанні ШІ

Генеративні інструменти можуть бути законним і корисним елементом навчального процесу. Допустимі напрями використання охоплюють насамперед допоміжну роботу, яка не підміняє самостійне навчання.

Перелічені дії не впливають на підсумкову оцінку напряму. Вони допомагають організувати навчальний процес, але не замінюють потребу самостійного засвоєння матеріалу. При використанні згенерованих списків джерел обов'язкова перевірка їх реального існування та відповідності темі.

Межа допустимого проходить там, де ШІ починає виконувати за учня завдання, яке підлягає оцінюванню. Створення чернетки, яку потім повністю переробляє автор, допустиме в багатьох випадках, але видача готового машинного тексту за власний є порушенням принципів академічної чесності.

Що заборонено або не рекомендується учням

Існують дії, які однозначно виходять за межі допустимого використання ШІ. Вони можуть спричинити анулювання роботи, відмову в заліку або дисциплінарне провадження.

До недопустимих практик належать:

• здача тексту, повністю згенерованого ШІ, як власної роботи;
• використання ШІ під час закритих іспитів і тестів без явного дозволу викладача;
• обхід систем перевірки знань чи антиплагіатних процедур;
• повна передача завдань ШІ без власної інтелектуальної переробки результату.

Такі дії розглядаються як порушення принципів академічної чесності (zasad uczciwości akademickiej). В університетах це може означати не лише незадовільну оцінку, а й відповідальність перед дисциплінарною комісією.

Чи можна використовувати ШІ при написанні лабораторних, курсових і дипломних робіт

Використання ШІ при підготовці письмових робіт не заборонено автоматично. Вирішальне значення мають внутрішні правила конкретного вишу і спосіб застосування технології. Якщо регламент університету прямо не виключає генеративні інструменти, допустимо звертатися до них для пошуку джерел, формулювання гіпотез, перевірки структури чи редагування власного тексту.

Інша ситуація виникає, коли учень видає згенерований текст за результат власної інтелектуальної діяльності. Така поведінка майже завжди кваліфікується як несамостійне виконання роботи і може призвести до відмови в її прийнятті. Навіть якщо виш не має спеціального регламенту про ШІ, загальні норми академічної етики та положення про процедуру видачі дипломів вимагають авторства.

Безпечна модель використання ШІ в дипломній роботі — це прозора допоміжна функція: генератор допомагає з формулюваннями, структурою чи пошуком аргументів, але остаточний текст пише студент. Якщо робота повністю створена машиною, викладач має право поставити питання про її самостійність незалежно від наявності спеціального пункту в регламенті.

Обов'язки викладачів при використанні ШІ

Викладачі в Польщі не обмежені у використанні ШІ для підготовки занять. Вони можуть створювати, наприклад:

• сценарії уроків;
• картки завдань;
• презентації;
• перевірочні матеріали.

Допускається автоматизація рутинних завдань, як-от впорядкування критеріїв оцінювання чи підбір прикладів.

Водночас AI Act покладає на навчальні заклади як на суб'єктів, що застосовують ШІ (podmioty stosujące), певні обов'язки:

• забезпечення AI literacy, тобто компетенцій співробітників у сфері штучного інтелекту;
• інформування учнів і батьків про використання систем ШІ в освітньому процесі;
• забезпечення реального нагляду людини за результатами роботи алгоритмів;
• недопущення автоматизованих рішень, які неможливо пояснити.

Вимога компетенцій набула чинності 2 лютого 2025 року. Школа чи виш зобов'язані вживати заходів, щоб викладачі розуміли принципи роботи використовуваних інструментів і пов'язані з ними ризики.

Чи може вчитель перевіряти роботи учнів алгоритмом

Викладач вправі застосовувати ШІ як допоміжний інструмент при перевірці робіт. Алгоритм може вказувати на фрагменти, що потребують уваги, порівнювати роботи з критеріями, підсвічувати невідповідності чи допомагати формулювати коментарі.

Однак остаточне рішення про оцінку має ухвалювати людина. Автоматичне оцінювання, при якому алгоритм визначає результат без реального педагогічного нагляду, належить до систем високого ризику. Такий інструмент вимагає виконання суворих вимог: управління ризиками, контролю якості даних, документування, прозорості та можливості оскарження.

На практиці це означає таке:

• викладач не може посилатися на "рішення ШІ" як на готову оцінку;
• учень і батьки мають право отримати пояснення, як формувався результат;
• система не має бути єдиною підставою для академічних наслідків.

Іншими словами, перевірка за допомогою ШІ не виключає педагогічної відповідальності. Рішення про оцінку завжди залишається за викладачем, який має вміти пояснити, як саме використовувався інструмент і чому підсумковий результат є обґрунтованим.

Детектори ШІ: ризики та обмеження

Окрему проблему становлять програми, що визначають імовірність того, що текст створено штучним інтелектом. У польських школах і вишах такі інструменти іноді використовують для перевірки самостійності робіт.

Ключове обмеження полягає в тому, що детектори не дають достовірних результатів. Імовірність хибного спрацювання особливо висока для:

• учнів, які пишуть нестандартним стилем;
• осіб з особливими освітніми потребами;
• іноземців, які використовують нехарактерні для носія конструкції;
• коротких текстів і формалізованих робіт.

Автоматичне звинувачення в несамостійності виключно на підставі показника детектора недопустиме. Правильна процедура має включати:

• бесіду з учнем про процес створення роботи;
• аналіз чернеток, редакцій та історії змін;
• порівняння з попередніми письмовими роботами;
• можливість надати пояснення й докази авторства.

Остаточне рішення ухвалює викладач з урахуванням педагогічних критеріїв, а не алгоритмічного прогнозу.

Що робити учню, якщо звинувачують у незаконному використанні ШІ

Якщо викладач чи комісія ставить під сумнів самостійність роботи, учню варто діяти послідовно. Перший крок — запитати точне зазначення підстав: який інструмент використовувався, які фрагменти викликали сумнів, яким чином оцінювався результат.

Далі доцільно надати докази власної роботи:

• чернетки та попередні редакції тексту;
• історію змін у текстовому редакторі;
• конспекти, нотатки і зібрані джерела;
• пояснення щодо процесу написання окремих фрагментів.

Учень має право оскаржити висновок, заснований виключно на показнику детектора. Якщо навчальний заклад не приймає пояснень, можна звернутися до керівника програми, декана чи органу, який розглядає академічні спори. Корисним також буде запросити внутрішній регламент, що визначає порядок перевірки самостійності робіт.

Системи високого ризику в освіті: що важливо знати

AI Act відносить до систем високого ризику рішення, які впливають на доступ до освіти, оцінку результатів навчання чи подальшу професійну траєкторію. В освітній практиці це можуть бути:

• системи автоматичної оцінки екзаменаційних робіт;
• інструменти кваліфікації та відбору учнів у програми;
• програми прогнозування академічних результатів;
• системи спостереження за поведінкою під час тестів.

Такі рішення створюють для школи чи вишу підвищені обов'язки. Необхідні:

• документація з управління ризиками;
• підтвердження якості даних;
• реєстрація дій системи;
• інформаційна прозорість;
• процедури оскарження.

Використання готової комерційної платформи не знімає з навчального закладу відповідальності за наслідки її застосування.

Заборонені практики ШІ в навчальних закладах

AI Act містить прямий перелік практик, які вважаються недопустимими на території ЄС. Для освітніх закладів особливо важлива заборона розпізнавання емоцій. Школа чи виш не вправі застосовувати системи, що аналізують міміку, голос, рух очей або рівень стресу для оцінки залученості чи чесності учня.

Виняток допускається лише у випадках, пов'язаних із медичними показаннями чи безпекою. Контроль поведінки за допомогою емоційного аналізу у звичайному навчальному процесі виключено.

Крім того, в освіті заборонені:

• системи маніпулятивного впливу, що спотворюють поведінку учня;
• соціальний скоринг на основі даних про навчальну активність;
• використання ШІ для дискримінації окремих учнів чи груп при відборі, оцінюванні чи розподілі ресурсів.

Порушення заборон тягне адміністративну відповідальність. Максимальні штрафи сягають €35 мільйонів або 7 відсотків річного світового обороту організації.

Захист персональних даних при використанні ШІ

Робота з генеративними сервісами не звільняє від дотримання RODO. Навчальні заклади обробляють дані особливої чутливості: оцінки, відомості про труднощі в навчанні, спеціальні освітні потреби, результати іспитів.

Надсилання таких даних у публічні інструменти ШІ допустиме лише за наявності:

• правової підстави для обробки;
• спеціального договору доручення обробки з постачальником;
• аналізу ризиків для прав і свобод учнів;
• контролю над подальшим використанням переданих відомостей.

Вільне копіювання робіт учнів у відкриті чат-боти без зазначених заходів може розглядатися як порушення RODO незалежно від дотримання AI Act.

Практичні рекомендації для студентів і викладачів

Таблиця має орієнтовний характер. У кожному навчальному закладі можуть діяти додаткові внутрішні правила, які потрібно враховувати в першу чергу.

Підсумок

Штучний інтелект у польській освіті не заборонений, але підпорядкований суворим обмеженням. Легальне використання ШІ в школах і вишах Польщі можливе за умови допоміжного характеру технології, прозорості перед учнями і збереження людського нагляду за всіма рішеннями, що впливають на оцінку. Для учнів головною вимогою залишається самостійність роботи, для викладачів — педагогічна відповідальність, яку алгоритм не може замінити.